На високому правому березі Дніпра височіє постать, яка вже понад чотири десятиліття визначає архітектурний силует української столиці. Ця грандіозна скульптура — не просто інженерне диво, а багатошаровий культурний артефакт, що пережив зміну політичних режимів та ідеологічних парадигм. Сьогодні вона сприймається як непохитний вартовий міста, що символізує стійкість та незламність духу народу в боротьбі за свою свободу.
Попри складну історію виникнення, монументальна споруда зуміла трансформуватися з радянського пам’ятника у сучасний національний символ. Скульптура Батьківщина Мати Київ приваблює тисячі дослідників та туристів не лише своїми колосальними масштабами, а й унікальними технологічними рішеннями, які на момент створення випереджали свій час. Ми зануримося в історію її зведення, технічні характеристики та сучасне значення в контексті деколонізації культури.
Історія створення: від ідеї до втілення
Процес проектування монумента розпочався ще у 1970-х роках. Спочатку над проектом працював відомий радянський скульптор Євген Вучетич, автор схожих пам’ятників у Волгограді та Берліні. Проте після його смерті роботу очолив український митець Василь Бородай. Саме під його керівництвом проект зазнав суттєвих змін: образ став більш стриманим, лаконічним і величним.
Будівництво тривало кілька років і стало справжнім викликом для радянської промисловості. Для виготовлення обшивки використовували спеціальну нержавіючу сталь, виплавлену на запорізькому заводі «Дніпроспецсталь». Монтаж здійснювався за допомогою унікального крана, оскільки аналогів подібних робіт у світі на той час практично не існувало. Офіційне відкриття меморіального комплексу відбулося у 1981 році, і з того часу сталева постать стала невід’ємною частиною київського ландшафту.
Технічні характеристики та архітектурна унікальність
Масштаби споруди вражають навіть за сучасними мірками хмарочосів. Загальна висота монумента разом із постаментом становить 102 метри, що робить його вищим за Статую Свободи в Нью-Йорку. Вага металевої конструкції перевищує 450 тонн, а загальна вага всієї споруди — понад 560 тонн.
Особливої уваги заслуговує внутрішня структура:
- Ліфти: всередині пам’ятки функціонують два ліфти — вертикальний та похилий, що дозволяють технічному персоналу підніматися на оглядові майданчики.
- Стійкість: скульптура розрахована на сейсмічну активність до 9 балів та здатна витримувати сильні пориви вітру завдяки спеціальним гасникам коливань усередині меча та щита.
- Зварювання: загальна довжина зварних швів становить близько 30 кілометрів, що було передовим досягненням Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона.
Цікавим є той факт, що кінчик меча було дещо вкорочено порівняно з початковим проектом, щоб він не перевищував хрест Великої Лаврської дзвіниці, зберігаючи духовну та архітектурну ієрархію міста.
Культурна трансформація та заміна символіки
Останні роки стали визначальними для переосмислення значення монумента. У межах політики демуніципалізації та зміцнення національної ідентичності виникла гостра потреба позбутися радянського спадку, закарбованого в металі. Найважливішим етапом цієї трансформації став проект «Тризуб Батьківщини».
У 2023 році на щиті скульптури було демонтовано герб СРСР і встановлено Державний Герб України — Тризуб. Ця подія мала колосальне символічне значення, ознаменувавши остаточний розрив із імперським минулим. Сьогодні монумент офіційно називають «Україна-мати», що підкреслює її роль як захисниці української землі в сучасній війні за незалежність. Пам’ятка перестала бути нагадуванням про минулу епоху, ставши частиною актуального героїчного епосу нації.
Музейний комплекс та значення для туризму
Монумент є центральною частиною Національного музею історії України у Другій світовій війні. Це масштабний простір, де зберігаються тисячі експонатів, що розповідають про боротьбу українців проти нацизму та сучасну відсіч агресії. Оглядові майданчики, розташовані на висоті 36 та 91 метра, пропонують захопливу панораму Києва, дозволяючи побачити місто з висоти пташиного польоту.
Для відвідувачів це не просто візуальний об’єкт, а місце сили, де переплітаються пам’ять про минулі подвиги та віра в майбутні перемоги. Зміна герба та переосмислення назви вдихнули нове життя в цю локацію, зробивши її одним із найпопулярніших місць для відвідування як українцями, так і міжнародними делегаціями.
Висновок: жива історія в металі
«Батьківщина-Мати» довела, що символи можуть еволюціонувати разом із суспільством. Від сталевого гіганта радянської доби до величного оберега сучасної України — цей шлях відображає історію самої держави. Сьогодні вона стоїть як нагадування про ціну свободи та незламність волі, дивлячись у бік майбутнього з українським гербом на щиті.
Її силует — це символ Києва, який знають у всьому світі. Зберігаючи пам’ять про минуле, вона допомагає будувати нове українське сьогодення, засноване на гордості та національній гідності.
